Європейський соціально-економічний комітет

European Economic and Social Committee

дорадчий орган Європейського Союзу. Соціально-економічний] комітет (СЕК) створено 1958 року згідно з Угодою про зас­нування Європейського Співтовариства щоб забезпечити представництво інтересів різних економічних і соціальних груп.

Комітет складається з 317 (з 2007 року, з вступом Болгарії та Румунії — 344) членів; їх призначає Рада на 4 роки за рекомен­дацією національних урядів. Члени СЕК належать до таких ка­тегорій так званого "організованого громадянського суспільства" як роботодавці, профспілкові діячі та представники різних груп інтересів (професійних об'єднань, фермерів, захисників довкілля, споживачів тощо). СЕК представляє їхню позицію та відстоює їхні інтереси в діалозі з Комісією, Радою та Європейським Парламентом. Завдання СЕК полягає в тому, щоб да-1 вати поради Комісії й Раді, які зобов'язані консультуватися з ним щодо соціальних та економічних питань. СЕК може також висловлювати свою позицію з власної ініціативи. Таким чином, СЕК відіграє роль містка між Союзом та громадянами.

Члени СЕК зустрічаються на пленарних засіданнях близько десяти разів на рік, а частіше засідають меншими групами.

Ніццька угода не змінила розподілу місць у Комітеті між державами-членами, вона лише обумовила, з огляду на розширення Союзу, що в майбутньому кількість місць у СЕК не повинна перевищувати 350 (останнє розширення не перевершило цієї межі, див. табл.). Вона прояснила також засади призначення його членів: Соціально-економічний комітет повинен складатися з "представників різних економічних та соціальних груп організованого громадянського суспільства" (Стаття 257 Угоди про заснування Європейського Співтовариства).

Кількість представників у СЕК

Старих країн-членів (ЄС - 15)

Велика Британія, Італія, Німеччина та Франція По 24
Іспанія По 21
Австрія, Бельгія, Греція, Нідерланди, Португалія та Швеція По 12
Данія, Ірландія та Фінляндія По 9
Люксембург
Разом

Нових країн-членів:

Польща
Угорщина та Чехія По 12
Литва і Словаччина По 9
Естонія, Латвія та Словенія По 7
Кіпр
Мальта

Після приєднання

Румунія
Болгарія

http://www.esc.eu.int

Європейський соціальний фонд

European Social Fund, ESF

Див. "Структурні фонди та фонд згуртованості".



Європейський Союз

European Union

унікальне об'єднання країн Європи, які через створення спі­льного ринку, економічного та валютного союзу, а також шляхом реалізації спільної політики й діяльності мають на ме­ті забезпечити безперервне економічне зростання, соціальний розвиток і згуртованість країн-учасниць. Держави Європейського Союзу (ЄС) створили спільні інституції, яким делегує вали частину своїх національних повноважень так, що рішення в певних сферах загальних інтересів можуть ухвалюватись демократичним шляхом на загальноєвропейському рівні. Таке усуспільнення суверенітетів називають також "європейською інтеграцією".

Поняття "Європейський Союз" запроваджено 1993 року а Маастрихтській угоді (або Угоді про Європейський Союз), як поєднання наднаціональної (Європейське Співтовариство) та міжурядових (співпраця в галузі правосуддя та внутрішнім справ і спільна зовнішня та безпекова політика) засад, там званих "стовпів".

Європейський Союз, на відміну від Європейського Співтовариства, не є юридичною особою. Після останнього розширення (1 травня 2004 року) до ЄС входить 25 країн, а саме: Австрія, Бельгія, Велика Британія, Греція, Данія, Естонія,! Ірландія, Іспанія, Італія, Кіпр, Латвія, Литва, Люксембург, Мальта, Нідерланди, Німеччина, Польща, Португалія, Словаччина, Словенія, Угорщина, Фінляндія, Франція, Чехія таї Швеція.

http://europa.eu.int

Європейський суд авдиторів (Рахункова палата)

European Court of Auditors

інституція ЄС; перевіряє законність і правильність прибутків і] видатків Європейського Союзу згідно з бюджетом, а також оцінює управління фінансами. Всі інституції ЄС, і будь-які установи, які оперують коштами від імені ЄС, а також держа­вні ревізійні органи чи урядові відомства мусять надавати до­кументи на запит Суду авдиторів (СА). За потреби СА може вивчати документи "на місці в інших інституціях... та державах-членах” або "в приміщенні будь-якого органу, що управ­ляє коштами від імені Співтовариства [та] будь-якої фізичної чи юридичної особи, яка отримувала гроші з бюджету" (стаття 248.3 Угоди про заснування Європейського Співтовариства).



Результати своїх досліджень оприлюднює у вигляді звітів - ре­гулярних річних та спеціальних тематичних. Крім того, за зако­ном перш ніж ухвалювати фінансові й антишахрайські законо­давчі акти, Рада запитує думку Суду авдиторів. Заснований 1977 р.; включає по одному представнику від кож­ної держави-члена, яких призначає на шість років Рада ЄС, порадившись з Європейським Парламентом. З огляду на сут­тєве зростання кількості членів СА після розширення (25), для підготовки певних звітів і позицій Суд, згідно з Ніццькою уго­дою, отримав право створювати "палати" з кількох членів. Розташований у Люксембурзі, персонал нараховує близько 550 працівників.

http://www.eca.eu.int


0444967182370942.html
0445015225877490.html
    PR.RU™